ВЕРЕСНЕВА НАДІЯ (Дзюбині читання) (до 80-річчя від дня народження поета-земляка В. І. Дзюби)

2016-09-18

/Files/photogallery/DSC_9210.jpg

18 вересня могутнє творче крило ХХІ-го Міжнародного літературно-мистецького фестивалю «Кролевецькі рушники» огорнуло і районну бібліотеку – храм книг та духовності, колиску письменства, криницю невичерпної наснаги та натхнення. Присутні зібралися, щоб згадати нашого талановитого земляка, шляхетну людину, полковника медичної служби, хірурга вищої категорії, і в той же час, відомого українського поета, члена Національної Спілки письменників України, автора десяти поетичних збірок, чия творчість відзначена престижною літературною премією імені Степана Олійника, переможця Всеукраїнського конкурсу «Українське національне відродження», лауреата VІІ та ХІ Міжнародних Пушкінських конкурсів, автора понад 40 наукових праць – Віктора Іларіоновича Дзюбу.

Босоноге дитинство, робота в кузні і в колгоспі на трудодні, і сльози за татком, який не повернувся з війни, і школа за 8 кілометрів від хутірця, і перші твори й публікації в районній газеті, і мрії про театральне майбутнє, але вступ до Харківського стоматологічного інституту, а на канікулах – виснажлива робота на хуторі, і навіть збирання хліба в Казахстані. А тоді маленький острів Відродження, що в Аральському морі, служба на Чернігівщині, тайга в Тюменській області, Німеччина, Чехословаччина, навчання у Військовій академії, а потім – Сибір, Одеса… Це короткі епізоди життя нашого співця солов’їного краю. Своїми спогадами поділилися гості заходу: онука Віктора Дзюби Олена Володимирівна Дерискиба, заслужений працівник культури України Валентина Борисівна Зєнченко; талановита журналістка і поетеса Валентина Степанівна Мироненко; вчитель української мови та літератури, керівник громадської організації «Краєзнавче джерело», літературної студії Ольга Іванівна Петрова; голова районної організації Національної спілки журналістів України, прозаїк Світлана Михайлівна Малиношевська.

Земне життя нашого знаменитого земляка закінчилося 6 грудня 2004 р. Проте, Віктор Іларіонович продовжує жити в нашому серці, в нашій пам’яті, в поетичному слові.

Поезія – це вогник, який запалює вогонь у душі людини, він схожий на полум'я свічки. У поетичний віночок майстерно вплітали вірші гості із Глухова Крістіна та Вероніка Рудоміни, учні Кролевецької спеціалізованої школи І – ІІІ ступенів № 1 Максим Дерискиба, Інна Мачульська, Даша Ломонос, Даша Мороз, Даша Коробова, Руслан Сущенко, Нікіта Сніжко, студентка Сумського вищого училища мистецтв і культури імені Д. С. Бортнянського Анастасія Зєнченко, член Спілки журналістів України Валентина Шкурко.

Музичне вітання присутнім подарував народний аматорський ансамбль «Зорі», керівник Надія Данченко.

Напередодні читань В. Б. Зєнченко, О. І. Петрова та працівники бібліотеки відвідали могилу В. Дзюби, посадили квіти та горобину, яка стала своєрідним символом у віршах Віктора Іларіоновича.

На превеликий жаль, вже нема з нами співця солов’їного краю, та його світла душа назавжди залишиться у його поезіях, піснях, слові, яке житиме вічно, як і спомин про цю визначну людину. А ми, земляки, робитимемо все можливе, щоб про таких людей знали, шанували, а їхньою творчістю захоплювалися./Files/photogallery/DSC_9131.jpg/Files/photogallery/DSC_9135.jpg/Files/photogallery/DSC_9137.jpg/Files/photogallery/DSC_9141.jpg/Files/photogallery/DSC_9146.jpg/Files/photogallery/DSC_9160.jpg

Кiлькiсть переглядiв: 277

Коментарi